Геолокація - це встановлення місця за самим зображенням чи даними, без GPS-мітки. Фото з вулиці, кадр із відео, навіть вид із вікна містять десятки підказок про те, де вони зроблені. Завдання - прочитати ці підказки й звести їх до точки.
Жодна підказка сама не дає координат - їх дає зіставлення кількох, звірене з картою й панорамами вулиць.
Зворотний пошук зображення (reverse image) шукає, де ще в мережі зустрічається цей кадр. Він вирішує дві задачі: знаходить першоджерело (а отже й контекст, підпис, місце) і викриває повторне використання - коли «свіже» фото насправді з фотобанку або старе з іншої події. Для перевірки персон це перший крок: аватар, знайдений у фотобанку чи на чужій сторінці, одразу все каже.
Коли саме - теж координата. Хронолокація визначає час за тінями, погодою, станом природи, а для акаунта - за патерном активності: коли людина публікує й реагує. Гістограма постів видає місцевий часовий пояс: «нічна тиша» й вечірній пік вказують, у якому поясі людина реально живе, навіть якщо профіль заявляє інше місто.
Справжню базу (де людина живе) дають буденні, повторювані кадри, а не разова поїздка.
Візьми фото вулиці без GPS і спробуй встановити місто лише за кадром: вивіски, архітектура, бік руху, тіні. Тоді прожени його через зворотний пошук зображення. Відчуй, як місце «проявляється» із зіставлення дрібниць, а не з однієї мітки.